що тримається прямо

1. n

1) підпора, підпірка; стійка; колона

2) піаніно (тж upright piano)

3) розм. суміш пива з джином

4) звич. pl спорт. опорні стійки; штанги

2. v

підняти у вертикальне положення, поставити сторч

1. adj

1) вертикальний; прямий

2) прямовисний, стрімкий (про скелю тощо)

3) прямий, чесний, справедливий

4) який тримається прямо

2. adv

1) прямо, вертикально, сторчака

2) чесно, справедливо, відверто

* * *

1) стійка; колонка

2) піаніно ( upright piano)

3) cл. суміш пива з джином

4) pl; cпopт. стійки

5) вертикаль

1) вертикальний; прямий

2) що тримається прямо

3) прямовисний (про пагорб, гору)

4) чесний; справедливий

1) стійка; колонка

2) піаніно ( upright piano)

3) cл. суміш пива з джином

4) pl; cпopт. стійки

5) вертикаль

1) вертикальний; прямий

2) що тримається прямо

3) прямовисний (про пагорб, гору)

4) чесний; справедливий

Руссо, Жан-Жак (1712, Женева - 1778) - франц. філософ, представник Просвітництва, письменник. Р. піддавав гострій критиці тогочасну цивілізацію, що тримається на нерівності і жорстокій експлуатації народу і протиставляв їй "природний стан", за якого люди були "рівними і вільними" і не зазнавали тиску влади та "примусових законів". Р. також наголошував на згубній дії наук і мистецтва, які "глушать " природний голос свободи і стають причиною падіння моралі. Р. вважав, що нерівність між людьми не споконвічна, головною причиною її виникнення є приватна власність. Майнова нерівність була закріплена утворенням держави. Розвиток цивілізації, за Р., поглиблює нерівність, найвищим ступенем якої є деспотизм. Філософ обґрунтував право народу на повстання: державу, яка тримається силою, можна зруйнувати лише силою. В трактаті "Про суспільний договір" описана ідеальна держава, що утворилася на засадах добровільної згоди й договору, в якій люди користуються свободою як її повноправні члени. Умовою свободи є рівність, як політична, так і майнова. Дрібну власність, створену своєю працею, філософ вважає непохитною основою суспільства і такою ж священною, як і свобода. Р. критикував систему англ. парламентаризму, відстоював ідею народного суверенітету, народовладдя та прямої демократії, за якої закони приймаються зборами всіх громадян (як в античному полісі чи у швейцарських кантонах). Основні тези договірної теорії Р. знайшли подальший розвиток у багатьох соціологічних і політичних теоріях. КнигаР. "Бміль, або Про виховання" займає проміжну ланку між педагогічним трактатом і художнім твором. Р. стверджував, що для розвитку природних задатків та індивідуальних нахилів дитини важлива не стільки освіта, скільки моральне виховання. Заперечуючи культові форми, церковність і релігійну догматику, спирався на позиції деїзму. Особливого значення надавав трудовому вихованню. Педагогічні погляди Р., засновані на гуманізмі і демократизмі, відіграли важливу роль у розвитку поглядів на завдання і методи виховання в кін. XVIII - на поч. XIX ст.

[br]

Осн. тв.: "Про вплив науки на звичаї" (1750); "Міркування про походження та причини нерівності між людьми" (1750); "Про суспільний договір" (1762); "Нова Елоїза" (1761); "Бміль, або Про виховання" (1762); "Сповідь" (1766 - 1769).